Статті:
Великий льох НА ПОДВІР'Ї ЗВИЧАЙНОЇ СЕЛЯНСЬКОЇ ХАТИ СХОВАНИЙ ХІД У САТАНІВСЬКУ ФОРТЕЦЮ
У сатанівських санаторіях можна гарно відпочити й полікуватися. Але ж так хочеться під час відпустки побачити й почути щось цікаве й нове. Сатанів багатий на пам'ятки історії та археології. Одна з них - фортеця. А вхід до неї схований у селянському обійсті. Про це розповів калагарівчанин Володимир Вінярський. Що ще дітьми вони лазили у льох до сусіда, а льох той був непростий, а втаємничений. Це був справжнісінький підземний хід, майстерно викладений каменем. І вів він... до Сатанівської фортеці. Чудернацькі історії про підземні ходи переказують чи не в кожному подільському селі. І мало хто переконувався у їх правдивості. Й сам Володимир Євгенович, коли ми попросили його відвести нас на „місце", у той самий льох, якось одразу втратив заповзятливість. Мовляв, там нині нічого вже не розгледиш. Але до підземелля ми таки потрапили... Село Калагарівка Тернопільської області межує просторими луками над Збручем з Хмельницьким Сатановим. З двору, куди ми увійшли, й справді видно руїни тамтешньої фортеці. Отож хід й справді може бути тут. Хоча б за логікою розташування. Місцевий люд переказує, що хід був таким довгим, що оминав ціле село - на околиці Калагарівки є місце, котре називається „Провалля" - там ніби колись кінь з вершником провалився під землю. Це є іще одним, хоч і непрямим доказом існування доріг під землею. Усе це настільки оповито таїною, що звичайнісінький вхід у звичайнісінький льох на подвір'ї Нелі Козарик нас дуже засмучує -а що, як правда, нічого за цими дверима не знайдемо! Оскільки господарі хату полишили й перебралися жити до міста, ніхто в ньому нічого не зберігає. Пробираємося всередину - вода. Але хіба зупиниш сміливців, захоплених старовиною? Вода у льоху крижана. Й тече вона не тільки ззовні -тут є колодязь (чи бачили ви звичайні підвали з колодязями?). Шириною підземелля понад три метри. Арки викладені каменем. За першою „кімнаткою" відкривається інша - тут повно розгалужень. Тільки темрява та засипаний землею прохід не дозволяють нам рухатися далі. Опісля подорожі у підземний світ ми довго розпитуємо нашого гіда - чи справді ці широкі ходи були колись відкритими і що оповідає щодо цього народ. Ймовірно, міркує він, саме цими підземними ходами люди втікали з фортеці від татар. Кажуть, що в них не тільки можна було приховати свій скарб і протриматися тижні під час навали, а й проїхати тут возами й вийти цілими та неушкодженими далеченько від Сатанова та Калагарівки. Утім, це тільки припущення. Тетяна КОЛЕСНИЧЕНКО. |




